Інженерія циклів: оптимізація генерації коду та подолання вузьких місць верифікації

Вузьке місце верифікації коду. Хоча інтерактивні кодинг-агенти прискорюють написання коду, вони створюють критичне навантаження на процес рев'ю. Дослідження NBER на базі понад 500 000 розробників GitHub показало, що агенти збільшують обсяг змінених рядків на 958% на тиждень, а кількість PR — на 86%. Водночас дані Faros свідчать про зростання розміру PR на 154%, подовження часу перевірки на 91% та сплеск злиття PR без жодного перегляду на 31.3%. За даними CodeRabbit, зміни за участі ШІ містять у 1.7 раза більше дефектів на PR, а експеримент Anthropic зафіксував падіння розуміння кодової бази на 17 відсоткових пунктів. ### Архітектура ізольованого оцінювача. Головний ризик автономних конвеєрів полягає в тому, що агент-генератор має право виправляти тести. Коли тестовий набір змінюється на догоду помилковому коду, успішний білд лише маскує баг. Концепція інженерії циклів розділяє ролі: валідаційні тести, очікувані результати та умови зупинки виносяться за межі повноважень агента-генератора. ### Обмежені цикли виправлення. Надійний внутрішній цикл вимагає контракту оцінювання: надання вичерпного контексту, жорстких лімітів на ітерації виправлень та автоматичного переривання при досягненні ліміту помилок. Оцінювач повинен зібрати результати перевірок специфікації та спірні місця у єдиний структурований пакет для фінального рішення людини.